Коротко
- 23-й маршрут з’єднує мікрорайон Богунія (кінцева біля ресторану «Ялинка») зі Слободою-Селець; частина рейсів завершується на Комбінаті силікатних виробів.
- Довжина шляху близько 16 км, у дорозі зазвичай 30–45 хвилин. У пік і під час ремонтів дорога легко «роздувається».
- Перші рейси з обох кінців зазвичай близько 06:05. Останні — орієнтовно після 20:00, у будні інколи пізніше. Інтервал сильно залежить від години.
- Зупинок багато — понад три десятки в один бік. Ключові точки: ринок «Хмільники», майдани в центрі, університет Франка, Смолянка, Слобідська, промзона.
- Тариф на автобусних маршрутах міста змінювався кілька разів. Станом на рішення виконкому від серпня 2026 року (Суспільне Житомир) безготівка на автобусах дорожча за весняні цифри — перевіряйте актуальну ціну в додатку перед виходом.
- Паперовий розклад — орієнтир. Живий час показують EasyWay і подібні трекери: автобус стоїть у пробці на Перемозі — і табличка на зупинці вже нічого не вирішує.
23 маршрутка Житомир — це не «якийсь номер», а щоденний місток між Богунією і східною околицею. Люди їдуть на роботу на комбінат, у центр на навчання, на ринок, до поліклініки, потім тією ж машиною повертаються з пакетами. Запит у пошуку майже завжди один: «де їде, коли буде, чи довезе до Слободи».
Коротко: сідаєте на «Ялинці» або на Слободі-Селець і їдете через центр. Частина рейсів не доїжджає до села і розвертається біля Комбінату силікатних виробів — це окрема дрібниця, через яку люди іноді стоять на зупинці зайвих 15 хвилин. Далі — зупинки, графік, гроші, пересадки і те, що реально відбувається в салоні, а не в ідеальній схемі.
У практиці я кілька разів ловив ситуацію, коли на табло «23», а водій рукою показує: «тільки до комбінату». Якщо вам треба саме село — питайте ще на підніжці. Це не дрібниця. Це половина роздратування на цьому маршруті.
Що це за маршрут і кому він потрібен
Формально це міський автобусний маршрут (у розмовній мові — маршрутка) з двома «хвостами» на сході. Західна кінцева — Богунія, орієнтир ресторан «Ялинка». Східна — село Слобода-Селець, з проміжною робочою кінцевою на Комбінаті силікатних виробів.
Протяжність у більшості довідників близько 16,4 км. Це не довгий міжміський рейс, але й не коротка «кільцева» по центру. Затишшя вдень — нормальні 35 хвилин. Ранок у вівторок, дощ, ремонт на виїзді з Богунії — уже ближче до 50. Тому «їхати 40 хвилин» як константу краще не ставити в календар.
Кому зручно саме 23-й:
- мешканцям Богунії, яким треба в центр без зайвої пересадки;
- студентам університету імені Івана Франка і тим, хто працює біля Старого бульвару / майдану Корольова;
- тим, хто їздить на Смолянку, Станишівський майдан і далі в промзону;
- працівникам і жителям Слободи-Селець, яким міський транспорт — єдиний передбачуваний варіант без таксі.
Маршрут «зшиває» спальний район, торгові точки, навчальні корпуси і промисловий край. Через це салон неоднорідний: зранку — термоси й робочі сумки, в обід — пакети з ринку, після пар — навушники й рюкзаки.
Кінцеві, схема і важливий нюанс з рейсами «на комбінат»
Запам’ятайте дві кінцеві і одну розвилку.
- Богунія / «Ялинка» — старт більшості ранкових рейсів у бік центру і Слободи.
- Комбінат силікатних виробів — робоча кінцева частини рейсів. У старих розкладах такі машини інколи позначали літерою «Н».
- Слобода-Селець — повна кінцева. Після комбінату ще кілька зупинок: промзона, кар’єр, село.
Якщо вам треба «доїхати до кінця», не дивіться лише на цифру 23 на лобовому. Дивіться, куди написано дрібним і що каже водій. У години пік машина може бути повною вже на Хмільниках — і тоді шанс, що вас «провезуть стоячи до Слободи», залежить від настрою салону і від того, чи лишилися двері живими.
Зворотний шлях майже дзеркальний, але на кільцях і односторонніх ділянках центру порядок зупинок трохи «плаває». Тому список нижче — робочий орієнтир, а не нотаріальний акт. Назви на павільйонах і в додатках іноді відрізняються на одне слово: «майдан» / «площа», «р-к» / «ринок».
Зупинки 23 маршрутки: від «Ялинки» до Слободи-Селець
Повний перелік у різних трекерах нараховує орієнтовно 30–35 точок в один бік. Нижче — порядок, який найчастіше повторюється в міських схемах. Якщо вашої зупинки немає в «короткому» списку на форумі — вона майже напевно є в довгому.
Напрямок Богунія → центр → Слобода-Селець:
- Ресторан «Ялинка» (початкова)
- вул. Офіцерська
- Ферпласт
- вул. Романа Шухевича
- вул. Героїв Десантників
- Панчішна фабрика
- ринок «Хмільники»
- майдан Визволення
- вул. Каракульна
- вул. Миколи Сціборського
- вул. Домбровського
- майдан Короленка
- вул. Ольжича
- майдан Перемоги
- вул. Театральна
- майдан Корольова
- Старий бульвар
- Університет Франка
- вул. Довженка
- вул. Юрія Вороного
- Жуйка
- пров. 3-й Магазинний
- майдан Смолянський
- вул. Івана Гонти
- пров. 1-й Смолянський
- Інститут бізнесу і технологій
- майдан Станишівський
- вул. Слобідська
- Штрафмайданчик
- вул. Промислова
- Комбінат силікатних виробів
- пров. Солов’їний / Кар’єр
- Слобода-Селець (кінцева)
У зворотному напрямку логіка та сама, тільки «з хвоста»: село — кар’єр — комбінат — Слобідська — Станишівський — Смолянка — університет — центр — Хмільники — Богунія. Назви на кшталт «Житомирзооветпостач» або «платний пляж» трапляються в окремих старих схемах біля промзони — орієнтуйтеся на місцеві вивіски, не на поетичні підписи в інтернеті.
За спостереженнями, найжвавіші точки — «Ялинка» зранку, «Хмільники», майдан Перемоги / Театральна, університет Франка і висадка на Слобідській. Там і черги, там і штовханина біля дверей. Якщо сідаєте з коляскою або з великою сумкою — краще не середній салон у пік, а перші двері і прохання «зачекайте, будь ласка» ще до того, як двері зачиняться. Працює частіше, ніж здається.
Де зручно пересідати
23-й сам по собі довгий, але не покриває все місто. Типові пересадки:
- центр (Перемога, Корольова, Театральна) — на тролейбуси, трамваї і більшість наскрізних автобусів;
- ринок «Хмільники» — зручно, якщо треба «зрізати» на інші номери, що ходять Богунією і прилеглими кварталами;
- Івана Гонти / Смолянка — вихід на маршрути в бік інших житлових масивів;
- Слобідська / промзона — якщо кінцева не ваша, а робота якраз «на наступній вулиці».
Не женіться за «ідеальною» пересадкою з інтервалом у дві хвилини. У Житомирі затор на одному перехресті з’їдає цей запас миттєво. Краще заложити 8–10 хвилин і не бігти через дорогу на червоне.
Розклад: що стабільно, а що лише орієнтир
Єдиного вічного pdf-графіка, який рік не змінюється, у цього маршруту немає. Змінюють інтервали через брак водіїв, ремонти, свята, погоду. Тому цифри нижче — робоча рамка, яку підтверджують кілька міських довідників, а не обіцянка «прибуде о 7:11 рівно».
| Параметр | Орієнтир |
|---|---|
| Перший рейс | близько 06:05 з обох кінцевих у більшості джерел |
| Останні рейси | часто 20:15–20:31 у вихідні й базові будні; окремі таблиці дають пізніші відправлення до ~21:40 |
| Інтервал у пік | орієнтовно 8–15 хвилин, інколи щільніше |
| День і пізній вечір | 15–30+ хвилин |
| Час у дорозі | 30–45 хвилин, у заторі більше |
| Скорочені рейси | до Комбінату силікатних виробів |
Ранок (06:00–09:00) і вечір (16:30–19:00) — найщільніший попит. Днем машина ходить спокійніше, місць більше, але інтервал розтягується. Після 20:00 рейсів менше: якщо запізнились на «передостанній», таксі зі Слободи вже не розкіш, а план Б.
Де дивитися живий рух:
- EasyWay — карта, зупинки, прогноз прибуття;
- zt.rozklad.in.ua — місцеві таблиці відправлень;
- Dozor / подібні GPS-сервіси, якщо конкретна машина «світиться».
Додаток показує «буде за 4 хвилини», а ви стоїте вже 12. Так буває. Геоточка прив’язана до машини, не до вашого настрою. Якщо індикатор застиг на одному перехресті — швидше затор або висадка, ніж «додаток здох».
Скільки коштує і як платити
Ціна — найслизькіше місце будь-якої статті про житомирський транспорт. Тариф міняли кілька разів протягом 2025–2026 років. Весняне рішення виконкому підняло автобус до 18 грн карткою. У серпні 2026-го виконком знову переглянув тарифи: за повідомленням Суспільного Житомир, на автобусних маршрутах транспортна картка — 22 грн, банківська — 24 грн, учні й пенсіонери за віком / особи з інвалідністю III групи — 12 грн, разовий QR-квиток з термінала — 25 грн. Місячні проїзні тоді залишали без змін.
На зупинці ці цифри варто сприймати так: офіційний тариф живе окремо від того, що інколи озвучують у салоні. Якщо вимагають більше готівкою або відмовляються від валідатора — це вже привід фіксувати номер машини і писати в управління транспорту міськради, а не сперечатися на дверях десять хвилин під гудок ззаду.
Практичні дрібниці, які реально рятують:
- тримайте транспортну картку або банківську з NFC, не лише купюру 100 грн;
- валідатор іноді «не бачить» картку з першого разу — повторіть, не відходьте від стійки одразу;
- пільга працює з документом і (де так налаштовано) з пільговою карткою, а не з усною фразою «я ж пенсіонер»;
- приміські рейси за межею міського договору живуть за іншими правилами — 23-й у межах описаної схеми вважається міським, але якщо сідаєте на сумнівний дубль без номера, перевіряйте.
Хто возить. У довідниках маршрут то й знову прив’язують до КП «Житомирське ТТУ», у старіших картках трапляються й приватні перевізники. Для пасажира важливіше інше: чи є GPS, чи працює каса/валідатор, чи машина доїжджає до заявленої кінцевої. Це видно в додатку і на табличці в салоні краще, ніж у тексті дворічної давності.
Як їхати без зайвих нервів
Не Sabre-гайд і не «секрети всесвіту». Просто речі, які на 23-му спрацьовують частіше за теорію.
- На «Ялинку» в будній ранок приходьте за 5–7 хвилин. Перші місця розбирають швидко, далі — стоячи до Хмільників мінімум.
- Перед посадкою одне питання: «До Слободи чи до комбінату?» П’ять секунд, менше ризику вийти не там.
- Великі сумки — ближче до дверей, не в прохід біля турнікета уявного (його немає, але лікті ті самі).
- У центрі краще виходити на «своїй» зупинці, а не «на наступній, бо ближче пішки». Наступна може бути вже за затором і світлофором.
- Вечір зі Слободи плануйте з запасом. Інтервал росте, машин менше.
Помічав таке: після сильного дощу на Богунії павільйон не рятує від бризок з дороги, а люди чомусь стають рівно на край бордюра. Один крок назад — і штани сухі. Дрібниця, але на 23-му дрібниць багато, бо їздять щодня, а не «раз на свята».
Типові помилки
- Орієнтуватися лише на скріншот розкладу в чаті «сусіди Богунії» за 2024 рік.
- Сідати в першу-ліпшу «двадцять третю», не глянувши напрям на лобовому.
- Чекати «ще одну порожню», коли вже третя повна проїхала. У пік порожніх майже не буває.
- Платити «на око», не глянувши тариф у додатку після останнього рішення виконкому.
- Виходити на Комбінаті, думаючи, що «село ж он за рогом». За рогом ще зупинки і ноги.
Окремо про етикет. Водій не Concierge. Якщо зупинка «на вимогу» в промзоні — піднімайте руку заздалегідь, не в момент, коли машина вже набрала хід. І навпаки: не треба тиснути кнопку / кричати «на наступній» за три квартали, якщо це регулярна зупинка з павільйоном.
23-й на тлі інших житомирських номерів
Порівнювати маршрути «хто кращий» безглуздо: у кожного своя географія. Але для вибору «чим їхати з Богунії в центр» рамка така.
| 23 маршрутка | Інші номери Богунії / центру | |
|---|---|---|
| Куди везе | Богунія — центр — Смолянка — промзона — Слобода-Селець | Часто обрізані раніше або йдуть іншим променем міста |
| Навіщо обирати | Один салон від «Ялинки» майже до села | Коли 23-го довго немає або треба інша вулиця |
| Мінус | Довгий список зупинок, ризик скороченого рейсу | Може не зачепити вашу кінцеву на сході |
| Пік | Тісно на Хмільниках і в центрі | Так само, якщо це популярний діаметр |
Якщо вам треба лише центр, інколи швидше сісти на перший транспорт з Богунії, який їде на Перемогу, ніж чекати «свій» 23-й десять зайвих хвилин. Якщо мета — Слобода або комбінат, 23-й якраз спеціалізований. Міняти його на два пересадки «бо так коротше на карті» ввечері — сумнівна економія.
Що змінюється і чому стаття не замінить додаток
Мережа житомирського транспорту живе в режимі постійних правок: водіїв бракує по всій країні, паливо дорожчає, виконком переглядає тариф, дорожники перекривають шмат вулиці. Маршрут 23 при цьому зберігає каркас — Богунія, центр, східна околиця — але хвилини й кінцеві хвоста треба звіряти в день поїздки.
Не вина читача, що в Google висить п’ять майже однакових текстів з різними «останніми рейсами». Частина з них просто переписує одна одну. Живі джерела тут простіші за будь-який лонгрід: трекер, табличка на зупинці, два слова з водієм.
Якщо їдете не щодня, зробіть три речі перед виходом з дому. Відкрийте карту маршруту. Подивіться, чи машина взагалі рухається. Уточніть тариф у себе в гаманці — картка чи готівка. На 23-му цього достатньо, щоб не стояти під «Ялинкою» з відчуттям, що місто вас кинуло.
Плануєте ранок на Богунії — виходьте раніше, ніж підказує ідеальний інтервал. Треба на Слободу після дев’ятої вечора — майте запасний варіант. А вдень цей номер якраз спокійний: можна навіть сісти біля вікна і не слухати, як хтось ззаду переказує весь ринок.
