9 лютого 2026 року Дмитро Олександрович Лисак загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Через сім місяців після загибелі захисник України повернувся на щиті до рідного Житомира. Житомирська міська рада назвала дати його життя: 5 вересня 1989 року — 9 лютого 2026 року.
«Світла пам’ять і вічна шана Дмитру Лисаку.» — у повідомленні Житомирської міської ради про життєвий і бойовий шлях захисника
Від школи №2 до посади гранатометника
Дмитро народився і виріс у Житомирі. Навчався у Житомирській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №2, яка нині є Ліцеєм №2 міста Житомира. Після школи вступив до Житомирського державного технологічного університету — нині Державного університету «Житомирська політехніка».
У 2008–2012 роках він навчався за спеціальністю «інженерна механіка». У 2012–2013 роках продовжив освіту за напрямом «технології машинобудування» та здобув професію інженера-механіка. У мирному житті Дмитро працював на різних підприємствах Житомира.
Рідні та друзі згадують, що техніка була його справжнім покликанням. Для близьких він залишився доброю, чуйною й уважною людиною, люблячим сином і братом та надійним другом. Саме цей період міська рада окреслила як час до служби: від навчання в політехніці до роботи на житомирських підприємствах.
У листопаді 2025 року Дмитро Лисак став до лав захисників України. Він служив гранатометником аеромобільного відділення — військовослужбовцем, який веде вогонь із гранатомета у складі аеромобільного підрозділу. У скорботі залишилися рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
