Населення Житомира за останньою повною офіційною оцінкою Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року становило 261 624 особи. Після цієї дати суцільного обліку по місту немає, тож цифри 2025–2026 років — розрахункові й тримаються переважно в діапазоні 260–268 тисяч. За десять років до 2022-го постійних мешканців поменшало приблизно на 10 тисяч порівняно з початком 2012 року.
Від цієї динаміки залежить наповнюваність шкіл і садочків, доходи бюджету громади, частота громадського транспорту й вартість утримання мереж тепла та води. Менше платників податків при тій самій довжині труб і маршрутів змінює і тарифну логіку, і рішення про благоустрій двору.
Нижче — як змінювалася чисельність, чому з міста їде працездатне населення, як це вже видно в освітній мережі та комуналці, і що міськрада записує в стратегію на 2025–2027 роки.
Цифри населення тепер і раніше
Житомир входить до групи великих українських міст і за оцінкою на початок 2022 року посідав 22 місце серед міст країни за кількістю наявного населення. Пік припав на середину 1990-х: тоді в місті обліковували понад 300 тисяч осіб. Відтоді тренд стійкий — природне скорочення плюс від’ємне сальдо міграції.
| Дата оцінки | Чисельність, осіб | Зміна | Статус даних |
|---|---|---|---|
| 1 січня 2012 | 271 895 | — | офіційна оцінка |
| 1 січня 2015 | 269 942 | −1 953 | офіційна оцінка |
| 1 січня 2020 | 264 318 | −5 624 | офіційна оцінка |
| 1 січня 2022 | 261 624 | −2 694 | остання повна офіційна оцінка |
| 2025–2026 | 260–268 тис. | розрахунково | оцінки без нового перепису |
Джерело: Державна служба статистики України, оцінки наявності населення на 1 січня 2012–2022 років; діапазон 2025–2026 — узгоджені розрахункові зведення без нового перепису.
Практичний орієнтир «скільки людей користується послугами» дає інший показник: станом на середину вересня 2026 року в Житомирській міській громаді було 251 239 декларацій із сімейними лікарями. Це не заміна перепису, але ближче до навантаження на поліклініки й аптеки, ніж застаріла прописка.
Вікова структура зміщується в бік старших груп. Жінок традиційно більше, ніж чоловіків, середній вік житомирян близько 39 років і зростає. Дітей шкільного віку меншає: на 1 січня 2025 року в місті обліковували 31,3 тисячі дітей від 7 до 18 років.
Важливо. Офіційна чисельність і кількість людей, які щодня користуються двором, маршрутом і поліклінікою, — різні величини. Держстат рахує наявне й постійне населення за місцем реєстрації. Списки учнів, декларації з лікарями та фактична присутність у квартирі можуть розходитися на десятки тисяч.
Тренди відтоку з міста
Скорочення складається з двох механізмів. Перший — природний рух: смертей більше, ніж народжень. У 2025 році в Житомирській області народилося 6 156 дітей, померло 18 443 людини. По місту окремої повної статистики за той самий рік у відкритому доступі немає, але напрям той самий: покоління, яке виходить на пенсію, чисельніше за покоління першокласників.
Другий механізм — міграція працездатних. Молодь і родини з дітьми їдуть туди, де вища оплата праці й густіший ринок вакансій. У квітні 2026 року середня зарплата штатного працівника в області становила 24 162 грн, тоді як середня по Україні — 30 515 грн, а в Києві — близько 48 тисяч. Різниця в кілька тисяч гривень на місяць за рік перетворюється на рішення змінити адресу, а не лише місце роботи.
Відтік залежить від трьох речей: розриву зарплат із Києвом і закордоном, наявності роботи за фахом після місцевих університетів і вартості життя в самому Житомирі. Поки розрив оплати праці тримається близько 20% до середньоукраїнського рівня, утримувати випускників лише благоустроєм набережної неможливо.
Помилкові уявлення про відтік
Поширена думка, ніби місто «спорожніло за рік», не підтверджується обліком. Скорочення розтягнуте на десятиліття: від 271,9 тисячі на початку 2012-го до 261,6 тисячі на початку 2022-го. Інша помилка — вважати, що виїжджають лише «всі підряд». Їде насамперед когорта 20–40 років, яка платить податки й народжує дітей. Пенсійна група скорочується повільніше, тож середній вік міста зростає навіть тоді, коли загальна цифра падає не різко.
Наслідки скорочення жителів
Найшвидше демографія проявляється в освіті. На 2025/2026 навчальний рік виконком планував 29 115 учнів у 33 закладах середньої освіти громади. На 2026/2027 рік у проєкті мережі вже 27 089 учнів і 1 038 класів замість 1 095. За рік це мінус понад дві тисячі дітей і 57 класів. У садочках за рік до 2025/2026 кількість дітей зменшилася з 7 873 до 7 577.
Менше учнів означає не автоматично кращі умови, а іншу арифметику субвенції. Освітня субвенція рахується від кількості дітей. Якщо класів менше, частина вчителів іде на неповне навантаження, а малокомплектні паралелі згортають. Середня наповнюваність класу в громаді тримається близько 26 учнів — ще не критично, але запас стискається.
Для бюджету працює той самий принцип. Податок на доходи фізичних осіб і єдиний податок залежать від зайнятих, які працюють і живуть у громаді. Коли виїжджає платник із зарплатою вищою за середню, місто втрачає не «одну людину», а частку фінансування ремонту ліфта, освітлення двору й утримання зупинки.
Комунальна інфраструктура поводиться інакше, ніж школа. Труби, котельні й мережі розраховані на пікове навантаження минулих десятиліть. Менше споживачів не зменшує довжину мережі: фіксовані витрати розкладаються на меншу кількість абонентів. Тому скорочення населення саме по собі не знижує тариф — інколи навпаки підвищує тиск на його перегляд.
Плани міськради щодо населення
18 грудня 2025 року міська рада затвердила Стратегію розвитку Житомирської міської територіальної громади на 2025–2027 роки. У документі прямо названо ризики: відтік кваліфікованих кадрів і молоді, старіння населення, дефіцит робочої сили. Як відповідь записано залучення інвестицій, розвиток індустріального парку й промислових зон, логістику, використання вишів громади та реконструкцію аеродромного комплексу.
Індустріальний парк «Житомир-Схід» на 24,7 гектара існує в реєстрі з 2016 року, керуюча компанія — комунальне підприємство міськради. Сама наявність парку не створює робочих місць: потрібні резиденти, підключення мереж і час на запуск виробництва. Паралельно місто спирається на програми підтримки малого бізнесу, зокрема державні мікрогранти «Власна справа», і на модернізацію «Водоканалу» та теплового господарства, щоб зменшити рахунки за тепло й воду.
Результат цих планів залежить не від формулювань стратегії, а від того, чи з’являться робочі місця з оплатою, близькою до київської та закордонної. Без цього інфраструктурні проєкти поліпшують побут тих, хто вже живе в місті, але слабко розвертають міграційний потік.
Що це означає для мешканців
Для двору й під’їзду скорочення населення виглядає як менше дітей на майданчику, повільніше оновлення складу ОСББ і складніше зібрати кворум на рішення про ремонт. Для маршруту — як ризик рідших рейсів на напрямках, де падає ранковий потік на роботу й навчання. Для поліклініки — як зміщення черги від педіатрії до терапії та вузьких спеціалістів для старшого віку.
Тариф на воду й тепло не «падає разом із кількістю сусідів». Мережа лишається тією самою, тож економія можлива лише через модернізацію, а не через порожні квартири. Безпека двору залежить не від абстрактної цифри 261 тисяча, а від того, чи залишаються в будинку люди різного віку в різний час доби.
Шкільна мережа громади поки зберігає 33 заклади, але класи згортають. Якщо в конкретному мікрорайоні набір до першого класу кілька років поспіль слабшає, наступним кроком може стати об’єднання паралелей, а не відкриття нового корпусу.
Що робити далі
Якщо в родині дитина йде до школи або садка в 2026/2027 році, варто звірити фактичний набір у конкретному закладі з рішенням виконкому про мережу: кількість перших класів уже планується за живими списками, а не за пропискою десятирічної давнини. На це є кілька тижнів після публікації проєкту щовесни.
Якщо квартира в будинку з високою часткою порожніх помешкань, має сенс на зборах ОСББ окремо порахувати, як розподіляються постійні платежі за ліфт, освітлення й теплопункт на меншу кількість особових рахунків. Це не змінює тариф містом, але показує, чи потрібен резерв на рік наперед.
Якщо потрібна робота в громаді, орієнтир — не загальна обіцянка «трьох тисяч місць», а вакансії резидентів індустріального парку, логістики й підприємств, які вже подають заявки на компенсації службі зайнятості. Перевірка займає один візит до центру зайнятості або перегляд актуальних оголошень роботодавців громади.
Якщо йдеться про медичне навантаження, декларація з сімейним лікарем у «Геліосі» чи через портал «Дія» фіксує людину в системі послуг громади. Без декларації офіційна статистика міста людину «не бачить», навіть якщо вона щодня стоїть у черзі в поліклініці мікрорайону.
