У перші тижні нацистської окупації Житомира німецька преса показувала місто як «визволене від більшовицького терору». Краєзнавець Вадим Острогляд оприлюднив двосторінковий фоторепортаж з Berliner Illustrierte Zeitung №38 від 18 вересня 1941 року зі сценами біля Спасо-Преображенського собору.
Як розвивались події
- 18 вересня 1941 року в журналі з’явилися кадри людей із квітами, богослужіння в соборі та батька, який піднімає малого сина, щоб той побачив храм; відкриття церкви подавали як повернення до релігійного життя.
- 19 вересня 1941 року, наступного дня після виходу номера, нацисти розстріляли 3145 житомирських євреїв.
- За історичними дослідженнями, масова страта сталася після оточення єврейського кварталу та примусового вивезення його мешканців і була частиною систематичного знищення єврейського населення окупантами.
Інші архівні світлини, які дослідив Вадим Острогляд, фіксують, що до очищення собору залучали радянських військовополонених під наглядом німецьких військових. Дослідниця Голокосту Доріс Берген у книзі Between God and Hitler розглядає використання релігійної тематики в нацистській пропаганді: відновлення богослужінь і відкриття церков мали формувати образ Німеччини як «рятівниці християнства».
Самі фотографії зберігають вигляд Житомира, обличчя мешканців і деталі життя міста в перші тижні окупації. Підписи й редакційна подача були частиною пропагандистського наративу: поруч із кадрами релігійного «відродження» режим здійснював масові вбивства.
