Стадник прийшла в редакцію з поліклініки. Закінчила медичний коледж, працювала реєстраторкою, потім — у відділі кадрів лікарні, де навчилася читати накази швидше за оголошення на дверях. Журналістикою не планувала займатися: здавалося, про тарифи вже все сказано в квитанції. Перелом стався, коли сусідам кілька тижнів не могли пояснити, чому в стояку є тепло, а в батареї — ні. Редагує й пише про медицину, пільги, воду, опалення, світло й комунальні служби. Тримає в шухляді столу останню квитанцію за тепло — не як доказ, а щоб звіряти формули нарахування. Говорить тихо, перепитує цифри двічі. Місто знає зі сторони під'їздів: де тече стояк, де десять років не мінялася засувка. Вважає, що текст про тариф не готовий, доки в ньому немає суми в гривнях і дати, з якої вона діє.