Автор: Захар Гурин

Першу нічну зміну Захар відстояв не в редакції, а на стоянці біля вокзалу. Після технікуму залізничного транспорту водійська робота здавалася логічною, журналістика — ні. Аварія на об'їзній, свідком якої він став, скінчилася не сюжетом, а довгим поясненням у поліції. Через пів року вже носив прескартку і вчився не плутати патруль із рятувальниками. Пише про кримінал, безпеку, рятувальників, дороги, транспорт і паркування. Двічі на тиждень у години пік стоїть на кільці біля льонокомбінату і сам рахує хвилини виїзду, замість вірити схемі в презентації. У бардачку лежить згорнутий папірець із номерами маршруток, які «тимчасово» не їздять третій місяць. Житомир тримає в голові як вузол доріг: об'їзна, кільце, мости через Тетерів. Не ставить у заголовок «шокуюче», доки не має двох незалежних підтверджень.